Звитяжці

Пам’яті тих, хто повернувся на щиті

27 квітня в музеї “Бойківщина” відбулося відкриття виставки “Звитяжці”

Ірини Чмелик, кандидатки мистецтвознавства, доцентки кафедри дизайну і теорії мистецтва ПНУ ім. В.Стефаника, членкині НСХУ, яка поділилася історією написання портретів та наприкінці заходу провела кураторську екскурсію.

На виставці представлено понад 30 графічних портретних зображень воїнів, які віддали своє життя за незалежність України. Роботи виконані в техніці малюнку олівцем та акварелі (гризайль). Серед зображених – це ті, хто загинув на Сході України від 2014 року та з початком повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Зокрема на виставці представлені портрети воїнів з нашої Долинської громади Володимира Головатого та Володимира Савчина, а також портрет воїна із сусідньої Болехівської громади – Івана Прокіпчина.

Відкриття розпочали із вшанування пам’яті загиблих і словом-благословенням від пароха церкви святого Андрія Первозванного о. Богдана Тисяка.

Серед запрошених гостей була присутня докторка філологічних наук, професорка ПНУ ім. В.Стефаника Ольга Деркачова, яка поділилася з усіма присутніми своїм творчим словом.

Також свою авторську поезію «Повернення додому» зачитала поетеса Долинщини Любов Тимчій.

Хочемо подякувати нашим талановитим виконавцям за щемливі пісенні твори, а саме Віктору Холозінському з композицією «Темний ліс», Софії Набоці з композицією «Думи» та Христині Долішній з композицією «Не залишай мене».

Дякуємо матерям воїнів, родині, друзям, а також всім, хто був присутній на виставці, щоб разом згадати наших Героїв!

Дякуємо усім військовим від усього серця, що вони воюють за наше світле майбутнє, щоб наша ненька Україна була вільною і незалежною. Дякуємо всім небайдужим людям, котрі допомагають нашим військовим – волонтерам. Дякуємо медикам, які самовіддано рятують наших воїнів.
Разом до перемоги!

Перемога близько! Пахне первоцвітом,

Хоч страшні ракети ще летять над світом,

Хоч юнак безвусий впав в бою кривавім,

Прошептав ледь чутно:”Україні слава!”

Перемога близько! Йдуть у бій солдати.

Рідну землю нашу ворогам не взяти!

Бо у небі – привид, в строю – українці,

Кожен проклинає ворога-чужинця.

Перемога близько! Хоч горять квартали,

Вороги з землею всі міста зрівняли,

Бомбами розбили і церкви і школи,

Не пробачим цього москалям ніколи!