Щороку 29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. 98 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.
29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.
Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.
Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».
Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетянм і Омеляна Антоновичів запрошує патріотичну молодь Долинщини, гостей міста та всіх бажаючих на виставку «29 січня – День пам’яті героїв Крут». В експозиції копії документів, що розповідають про цю трагічну подію.
Виставка триватиме до кінця лютого 2016 р. Запрошуємо до перегляду.
Слава героям!
Адміністрація музею «Бойківщина»
Під Крутами
О. Олесь
Ще до хутора далеко
Натомився… шкода ніг…
Сніг під голову поклав Я
І у полі чистім ліг.
Срібним лебідем у хмарах
Місяць весело купавсь,
Срібло струмував із себе
Може сонцю усміхавсь.
Не згадаю, що до мене
Вітер тихо шепотів,
Мозок стомлений не вловить
Тихокрилих навіть слів.
Я заснув і спав, як камінь,
Коли чую хтось прибіг
І схопив мене за руку
Я отямитись не міг.
(20 січня 1923 р. Рукопис вірша О.Олеся «Під Крутами»)
