Починаючи з дня християнського свята архистратига Михаїла, етнографічні зали музею прикрашають різноманітні за орнаментом та технікою, з кольорами веселки та її відтінками вишивки бойківських майстринь, згруповані по темах: «Старовинна вишивка бойків», «Сучасна вишивка», «Жалобний вишитий одяг», «Вишиті картини».
«Старовинна вишивка бойків» представлена експонатами з музею історії міста Болехів ім. Романа Скворія, роботами з фондових колекцій краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, та майстринь з с. Ясінь. Це і старовинні бойківські костюми, довгі жіночі та чоловічі сорочки, запаски, колекції рушників. Зокрема майстрині з с. Ясінь Рожнятівського р-ну запропонували колекцію вузьких подовгуватих рушників на домотканому полотні прикрашених технікою макраме з тороків. З експонатів м. Болехова, окрім колекції вишитих жіночих сорочок та запасок, фрагментів рукавів жіночих сорочок, особливу увагу заслуговує портьєра «Боже, Україну спаси» – робота Розалії Франко-Баб’як, дочки Онуфрія Франка.
Якою великою любов’ю до рідної землі і країни були наповнені серця бойківчанок, коли хрестик за хрестиком, рівними рядками лягали на полотно лагідними малюнками обереги, притаманні кожній українській родині: золоті леви, що оберігають тризуб, хатинка з лелечим гніздом на даху, церквиця з хрестом на золотавій бані, синиця, яка годує своїх пташенят та веселковий орнамент з хрестами та дзвіночками…
Вражає різнобарвністю і сучасна вишивка бойківських майстринь. У цій тематиці експонуються народні костюми і вишиті дитячі камізельки Марії Бенич з с. Кропивник, класичний жіночий чорний одяг, прикрашений елементами вишивки Олександри Грещук з с. Гошів, колекція вишитих на сірому полотні сорочок Ірини Мацевич з с. Оболоня, колекції сучасної вишивки майстринь з м. Долина Марії Цюцюри (вишиті простирадла прикрашені макраме, пошивки на подушки, вишиті ясіки, рушники, серветки) та Олени Зелінської (портьєри, доріжки, серветки у червоно-чорних кольорах на «грубій панамі»), колекція сумок, оздоблених вишивкою Галини Сова з с. Старий Мізунь.
«Вишиті картини» представлені вишивальницями з м. Долина Тетяною Подолець, Лідією Витвицькою, Христиною Угриновською, Мартою Гошовською, Віталією Дидяк та з с. Старий Мізунь Галиною Сова, Оксаною Матійчин. 45 робіт серій «Ікони», «Дитячий світ», «Натюрморти», «Сьогодення у мріях і надіях», «Українська панянка», «Лебеді», «Тваринний світ», «Квіти» очікують оцінки відвідувачів.
Вишиванки на чорному полотні… У сьогоденні свідомі студенти одягають її як щодня на лекції, так і в святкові дні до церкви та різного ґатунку фестини і це в молодіжному середовищі досить круто. У далекому минулому було по іншому… Йшов 1948 рік. Надії народу на визволення від поневолювачів не виправдались. Виселена інтелігенція, переповнені в’язниці членами ОУН, знищена Українська Греко-католицька церква і Українська Повстанська Армія – захисниця української нації, репресовані священики УГКЦ, монаші згромадження, розграбовані церкви і монастирі, застиглий крик минулих національних голодоморів, повоєнне лихоліття… Нестерпно-важкий смуток та своєрідний протест на невиправдані надії, поховану волю породив рух жалобної вишивки – вишивки на чорному полотні. Вишивали її в більшості монахині згромаджень «Пресвятої Родини», «Сестри-служебниці Непорочного зачаття Діви Марії», старші жінки. У вишиванках домінували жовтогарячий (золотий) та блакитний кольори. Квіти в орнаментах – як знак скорботи – були повернутими донизу. Згадкою про ті сумні роки є дві сорочки з фондів музею історії м. Болехів ім.. Р. Скворія, які експонуються під тематикою «Жалобний вишитий одяг».
Щиро дякуємо майстриням «Свята вишивки» за те, що відгукнулися, запропонували на огляд краян свої перлинки майстерності. Для подальшого виявлення талантів на теренах Долинщини, музей «Бойківщина» має намір проводити «Свято вишивки» щороку, надіючись на співпрацю з місцевими вишивальницями.
P. S. Виставка триватиме до 15 грудня. Ласкаво просимо!!!
Тетяна Гнатковська,
науковий співробітник музею “Бойківщина”
