Андрій Вікторович
АЛЬТИЧЕНКО
(21.03.1998 – 10.06.2022)
Народився 21 березня 1998 р. в м. Стамбул, Туреччина. Переїхав на постійне проживання в дитячому віці в м. Дружківку, Донецької обл.
Після навчання, в червні 2016 р., пішов на військову службу за контрактом до Збройних Сил України. Служив у 2-му десантно-штурмовому батальйоні 80-ої окремої десантно-штурмової бригади, де дослужився до звання командира міномета 3 мінометного розрахунку.
Вперше в зону АТО, на нульову позицію, потрапив в листопаді 2016 р. в м. Піски Донецької обл., де воював пів року. У червні 2017 з зони АТО його направляють разом з бригадою до військової частини у Львів. В кінці цього ж року вдруге потрапляє в зону АТО в Луганську обл., де також перебував пів року.
Втретє в зону АТО поїхав у вересні 2020 року в м. Щастя, звідки повернувся в липні 2021 р. До повномасштабного вторгнення дислокувався у військовій частині у Львівській обл.
Напередодні війни, 23 лютого, поїхав у відпустку до мами в м. Дружківку, де й був розбуджений вибухами. Одразу шукав шляхи повернення до своєї частини у Львів.
Зі Львова його частину у березні направляють під м. Миколаїв, пізніше перекидають в Донецьку обл.
Загинув 10 червня 2022 р. поблизу села Богородичне на Донеччині від вибуху снаряда. В 2017 р. нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу нагрудним значком «Учасник АТО»
Любив спорт, вдома завжди займався фізичною підготовкою, також складав пісні.
З 2019 р., після знайомства зі своєю дружиною, періодично (під час відпусток), проживав в неї в с. Яворів Долинського р-ну.
Нагороджений відзнакою «За заслуги перед Долинською громадою» рішенням Долинської міської ради №1700-22/2022 від 18.08.2022 р.
Указом Президента України №461/2022 від 01 липня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
Похований в с. Яворів Долинської ТГ.
