14 жовтня 2010 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці вся Україні святкувала 68-річницю створення УПА. У цей знаменний день і на теренах Долинщини громадські організації, ветерани ОУН-УПА вшановували пам’ять загиблих – провідників ОУН, воїнів-побратимів УПА, котрі загинули в боротьбі за незалежність Української держави.
Українська повстанська армія була створена 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади. Жорстокі та нелюдські політичні системи комуністичних та фашистських загарбників сприяли піднесенню патріотичних почуттів мирного населення, котре масово вливалося в ряди УПА. В 1944 році УПА нараховувало близько півмільйона осіб. Повстанська армія тісно співпрацювало з підпільною організованою мережею ОУН.
Все керівництво УПА було релігійним і велику увагу приділяли захисту церков на західноукраїнських землях від безбожного комуністичного режиму.
Українська повстанська армія – широкомасштабний партизанський рух опору, що був дуже добре організованим, мобільним, скоординованим і являв собою дійсно партизанську армію.
«Що обстоювала і за що боролась Українська повстанська армія» – під таким гаслом проходить тематична виставка «68-річниця святкування створення УПА» в Долинському краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів.
Тут представлені:
- стенди зі світлинами провідників ОУН, воїнів УПА, станичних;
- банери – розповідають про головного командира УПА – Романа Шухевича («Чупринка») та про щоденне життя воїнів повстанської армії;
- збірка книг, яка підібрана із фондів музею «Бойківщина», що розповідає про спогади ветеранів УПА Долинщини, про боротьбу УПА в інших районах і областях України.
P.S. Адміністрація Долинського краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів висловлює слова глибокої вдячності учасникам мистецького проекту «ДолинаArt» (грудень 2009-березень 2010) і повідомляє про те, що каталог виставки (робіт, які експонувались в США – місто-побратим Прерія Вилидж) вийшов друком і його можна отримати у музеї.
14 жовтня – святкування річниці створення УПА (Української Повстанської Армії)
УПА була створена 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань Німецької окупаційної влади. Головнокомандуючим УПА, з 1943р. по 1950р. був Роман Шухевич, псевдонім Тарас Чупринка. Маючи визначні здібності, він створив дієздатну, чисельну військову силу, котра потужно протистояла Німецьким і Радянським каральним військам.
Жахливі наслідки діяльності Радянської влади на Україні, голодомори, репресії, терор на Східній Україні з 1920р. по 1941р., масові вбивства, катування, четвертування людей в тюрмах НКВД на Західній Україні з 1939р. по 1941р. та не менш миролюбна політика Гітлера, остаточно озлобили людей проти Німеччини і Московського більшовизму.
Жорстокі та нелюдські політичні системи комуністичних та фашистських загарбників сприяли державницьким та патріотичним почуттям мирного населення, котре масово вливалося в ряди УПА. В 1944р. УПА нараховувала близько півмільйона осіб. Саме УПА врятувала населення Західної України від масового терору і повного знищення комуністичним режимом, очолюваним Сталіним. Добре організована УПА вела успішну, але кровопролитну війну із комуністичними загарбниками. УПА тісно співпрацювала з підпільною організованою мережею ОУН, отримуючи від них необхідну інформацію.
УПА- це широкомасштабний партизанський рух опору, який був дуже добре організованим, мобільним, скоординованим і являв собою дійсно партизанську армію відмінну від усіх інших, що діяли в Другу Світову Війну. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги. Зброю, боєприпаси, уніформу діставали в бою з нацистами і більшовиками. УПА володіла сіткою підпільних військових навчальних закладів. Також в кожному військовому підрозділі перебував священик, котрий виконував функції капелана.
Все керівництво УПА було релігійним і велику увагу приділяло захисту церкви на західноукраїнських землях від безбожного комуністичного режиму. УПА вела христову війну в ім’я віри, правди, справедливості з диявольським більшовизмом, котрий потопив в крові тисячі священнослужителів, мільйони вірних християн. Самовіддана боротьба воїнів УПА надовго залишилася в пам’яті народу і сприяла остаточному розвалу соціалізму, краху комуністичних і соціалістичних ідей в світі.
В УПА були люди різних національностей: росіяни, вірмени, грузини, узбеки, азербайджанці, німці, італійці, євреї і татари. Вони переходили в УПА, протестуючи проти політичних режимів Німеччини і Росії, переховуючись від їх спецслужб. Деякі були просто звільнені при депортації з залізничних ешелонів, при ув’язненні з тюрем Гестапо, СС та НКВД. Підрозділи УПА знищили багато високопоставлених ворожих командирів, котрі приймали участь в каральних операціях проти мирного населення. Два керівники найвищого командного складу ворожих армій Нацистського СА – Віктор Люцце і Червоної Армії – маршал Микола Ватутін, були знищені УПА.
Каральні війська СССР жорстоко розправлялися із мирними людьми, котрі матеріально і морально підтримували борців за волю, а також із членами родин воїнів УПА. Найжорстокіші катування зазнавали родичі воїнів української армії, котрі боролися в підпіллі із більшовизмом. В тому числі і родичі головного командного складу УПА. Так, вся родина Романа Шухевича, дружина і малолітні діти, були арештовані, піддані фізичним і моральним катуванням та утримувалися як заручники.
Мирне населення високо цінувало боротьбу УПА і всіляко підтримувало військові підрозділи УПА. Завдяки підтримці мирного населення та хорошій організаційній діяльності вищого командного складу, успішні бойові дії велися до початку 50-х років і були направлені виключно проти каральної системи СССР. 5 березня 1950 року ворожі спецслужби вистежили в с.Білогорща під Львовом Головнокомандуючого УПА Романа Шухевича з відділом особистої охорони. В нерівній битві з військами НКВД вони загинули, як Герої, знищивши чимало ворогів. Рівно через 3 роки, 5 березня 1953р. помер Сталін.
З 1950р. по 1954р. очолював УПА Василь Кук, котрий будучи пораненим в бою попав в полон. Практично з початку 50-х років за рішенням головного проводу ОУН активні бойові дії згортаються, деякі формування розпускаються, а організаційна мережа переводиться в глибоке підпілля і основний напрям роботи зосереджується на пропагандо-інформаційній діяльності. Левова частка найкращих сил ОУН та УПА отримує завдання легалізуватися, щоб в майбутньому підтримати та продовжити національно-визвольну боротьбу. Це завдання було успішно виконано і основні сили були збережені від повного знищення. Ці люди плекали ідею Української Державності протягом усього життя та передали її наступним поколінням. В наслідок чого у 1991 році постає Незалежна Українська Держава. Окремі відділи діяли включно до 60-х років.
Останній військовий обов’язок воїни УПА виконували в жовтні 1956 року, коли сміливо боролися на кордоні з Венгрією, щоб допомогти Венгерському антикомуністичному повстанню. Українська Повстанська Армія була народною армією. Вона діяла в умовах бездержавності протягом багатьох років і повністю утримувалася народом.
Ставлення до історії УПА в українському суспільстві впродовж років незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним (німецькі колаборанти): сама оцінка часто опирається на пропагандистські штампи обох сторін. Питання про офіційне визнання УПА воюючою стороною у Другій світової війні та пов’язане з цим питанням надання ветеранам УПА пільг на державному рівні (декілька західних областей вже прийняли це рішення на своєму рівні), досі залишаються невирішеними.
Але з 2005 року в Україні офіційно святкуються річниці створення УПА (14 жовтня 1942, День Покрова).
